Історія

Головний завод був заснований в 1963 році. Власівський завод збірного залізобетону був об'єднаний з Власівським заводом нерудних матеріалів в один завод, і іменувався Власівським заводом залізобетонних конструкцій і нерудних матеріалів. У 1965 році з Власівського заводу залізобетонних конструкцій і нерудних матеріалів було виділено видобуток і обробку нерудних матеріалів і завод був перейменований у Власівський завод залізобетонних виробів і конструкцій Дніпровського комбінату

«Дніпроенергобудіндустрія»
В 1969 році було створено Виробниче об'єднання «Дніпроенергобудпром» - одне з найбільших баз енергоіндустріі, Власівський завод залізобетонних конструкцій і виробів в 1970 році став його Головним заводом.

З приходом в об'єднання генерального директора Марона Івана Едуардовича головний завод прискореними темпами почав перетворюватись в сучасне підприємство будівельної індустрії.
Почали запроваджувати нові технологічні лінії, опановували виробництво нових видів продукції, так в цехах заводу вперше в державі було освоєно виготовлення центрифугованих опор ЛЕП та плит покриття 12м, плит міжповерхового перекриття головних корпусів електростанцій, конструкцій фундаментів турбогенераторів, колон деаераторних етажерок АЕС, конструкцій наплавних фундаментів і ін
Почали виробляти збірний залізобетон, опори ЛЕП 6-10 кВ з використанням електромеханічної напруги.

Наш завод перший почав виготовляти і використовувати колони головних корпусів ГРЕС з брускових елементів із зовнішнім армуванням.
Розвивалася енергетика країни, будувалися нові ТЕЦ, ГРЕС і АЕС, прокладалися нові лінії електропередач. Найбільш успішними для заводу були 80-ті роки минулого століття. Продукція Головного заводу стала дуже затребуваною. У новобудовах України, Росії, Казахстану, Молдови, Грузії, майже у всіх республіках колишнього Радянського Союзу, в державах Близького Сходу вкладена частинка інтелекту і праці працівників Головного заводу.
Настали важкі часи 90-х років, розпався Радянський Союз і будівництво енергетичних об'єктів зупинилося. Як би важко не було Головний завод вистояв. Проводилась технічна модернізація: термообробку бетону перевели на газ, енергоємні компресори замінені на гвинтові з повітряним охолодженням, впровадили оборотне водопостачання для охолодження зварювальних машин, бетонозмішувальний вузол переведений на автоматичне управління. Зробили комп'ютеризацію управлінських і виробничих процесів.

Своєчасно Головний завод орієнтується на випуск будівель сільськогосподарського призначення (пташники, свинокомплекси, корівники, овочесховища), а також соціального житла, що дозволило колективу заводу уникнути банкрутства.
Парк метало форм стійок, паль, колон, плит покриття перекриття, ригелів, фундаментів, стінових плит, дорожніх плит, полурам, фундаментів ЛЕП та ін. Дозволяє виконувати будь-яке замовлення в короткий термін і з високою якістю. Доставка продукції проводиться залізничним, водним і автотранспортом.
Завод постійно бере участь у виставках досягнення народного господарства, тримає руку на пульсі ринкових відносин, попиту на продукцію. Має численні нагороди та дипломи.

В 2016 році підприємство очолює Бур’янський Михайло Миколайович, на даний момент директор Головного заводу - заступник генерального директора ТДВ «Об’єднання Дніпроенергобудпром», з його сучасними підходами до виробництва завод отримав друге дихання.

Замовити зворотній дзвінок
Залишити заявку